Вплив музики на інтелект дитини  

   Для сучасної освітньої системи проблема розумового виховання надзвичайно важлива. За прогнозами вчених 3-е тисячоліття  буде ознаменовано інформаційною революцією, коли  і освічені люди стануть цінуватися як істинне національне багатство. На перший план висувається завдання формування здатності до активної розумової діяльності.

    Між тим  у багатьох країнах світу в усіх ланках системи освіти - від дошкільних закладів до університетів - відзначаються, з одного боку, зростання інформованості, з іншого боку - зниження в цілому якості знань, розумового розвитку учнів.

    У роботах вітчизняних і зарубіжних вчених дошкільне дитинство визначається як період, оптимальний для розумового розвитку і виховання. Так вважали педагоги, які створили перші системи дошкільного виховання, - Ф. Фребель, М. Монтессорі. Але в дослідженнях А.П.Усовой, А.В.Запорожца, Л. А. Венгер, Н.Н.Поддьякова виявлено, що можливості розумового розвитку дітей дошкільного віку значно вище, ніж вважалося раніше. Дитина може не тільки пізнавати зовнішні, наочні властивості предметів і явищ, як це передбачено в системах Ф. Фребеля, М. Монтессорі, але і здатний засвоювати уявлення про загальні зв'язки, що лежать в основі багатьох явищ природи, соціального життя.

  Естетичне виховання - найважливіша сторона виховання дитини. Воно сприяє збагаченню чуттєвого досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання моральної сторони дійсності. Результатом естетичного виховання є естетичний розвиток. Складовою цього процесу є мистецька освіта-процес засвоєння мистецтвознавчих знань, умінь, навичок, розвиток здатності до художньої творчості.

   Умовою і засобом естетичного виховання є мистецтво: образотворче, музика, література, архітектура, театр. Раннє залучення дітей до цього високого мистецтва сприяє зародженню в дитячій душі естетичного сприйняття дійсності.

   Світ музики особливо привабливий для дитини, так як музичне виховання є синтезом різних видів діяльності. Одним з перших заговорив про необхідність систематичного музичного виховання дітей з раннього віку В. М. Бехтерєв. У своїх роботах, присвячених цьому періоду дитинства, він писав про те, що саме період «першого дитинства» є найсприятливішим для розвитку уваги, відчуттів, чуттєвої сфери. Ось чому головною метою музичного виховання має бути розвиток музичного слуху дитини в співі і слуханні музики.

    Музика для дитини-світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,  треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух і емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий як умога ближче зтикається зі світом дитинства, якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого,відкривають їм свої таємниці,почуття та емоції. Як це прекрасно-знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати. Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслухувались в звучання слів та словосполучень.

    Якщо ви хочете розвинути інтелект вашої дитини, то почати займатися музикою треба вже з чотирирічного віку.

    Регулярні заняття музикою поліпшують пам’ять і стимулюють розумовий розвиток дітей, стверджують у недавно опублікованому в журналі Brain  канадські вчені. Автори роботи заявляють також, що їм вдалося отримати перші докази існування зв’язку між заняттями музикою та вмінням концентрувати увагу.Через рік після початку занять діти показували більш високі результати в тестах на пам’ять, пов’язаних з такими показниками загального інтелектуального розвитку, як письменність, математичне мислення та рівень IQ. Дані тестів підтверджуються також результатами сканування мозку.

    Ці висновки, як зазначають автори дослідження — вчені з Університету Макмастера (Гамільтон) і Університету Торонто — потішать батьків і вчителів, які вважають, що заняття музикою повинні стати частиною дошкільної освітньої програми та програми для молодших класів .«Через рік занять діти досягли помітних успіхів у виконанні {C}{C}{C}музичних вправ, і це недивно. Але  здається дуже цікавим, що після уроків музики істотно поліпшуються функції пам’яті, — говорить професор Лаурель Трейнор з Університету Макмастера. — Примітно, що подібний ефект, як свідчать наші дослідження, спостерігається навіть у дітей, яким лише чотири роки».

    Професор Трейнор, яка очолювала разом з Такако Фуджіока дослідницьку групу, порівняла 12 дітей віком від чотирьох до шести років. Шестеро з них (п’ять хлопчиків і одна дівчинка) тільки почали заняття в музичній школі Suzuki, з шістьма іншими (чотирма хлопчиками й двома дівчатками) музикою не займалися. Діти, вибрані для участі в експерименті, росли приблизно в однакових умовах, не виявляли якихось особливих музичних талантів, і їх навчання відбувалося з використанням однієї методики.

   З допомогою магнітоенцефалографії психологи заміряли активність мозку під час прослуховування дітьми звуків скрипки, а потім — у ситуації, коли дитина чує лише «білий шум». Виявилося, що в усіх дітей мозок активніше реагував саме на звуки скрипки, виділяючи більше ресурсів для обробки осмислених звуків. Через рік швидкість реакції мозку на звуки в усіх дітей зросла, що означає, що в процесі дорослішання збільшилася провідність імпульсів між нейронами.

  Але найцікавіше полягало в тому, що мозок дітей, які навчалися музики, почав значно краще сприймати музичні звуки й при цьому збільшився загальний обсяг пам’яті. У контрольн!й груп! подібних змін виявлено не було. Професор Трейнор особливо зазначає, що діти, які займалися музикою, показали значно кращі результати в тестах на запам’ятовування. «Це свідчить, що заняття музикою впливають і на загальну когнітивну функцію мозку, пов’язану з пам’яттю й уважністю», — вважає вона.

   На думку її колеги, лікаря Фуджіока, «тепер став очевидним позитивний вплив музичних занять на загальний когнітивний розвиток дітей і те, що уроки музики мають стати обов’язковою частиною дошкільної освіти».

   Вплив додаткових занять на інтелектуальний і соціальний розвиток дітей вивчався й раніше у дослідженні фахівців з Університету Торонто, яким керував лікар Гленн Шелленберг. Тоді на підставі спостережень за 144 шестирічними дітьми було встановлено, що музика позитивно впливає на їхній загальний розумовий розвиток. І хоча попередні дослідження довели, що уроки музики сильніше сприяють зростанню IQ школярів, ніж, наприклад, заняття театральним мистецтвом, професору Трейнор першою вдалося продемонструвати подібний вплив музики на функції мозку.Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почуттів, настрою, ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозір, підвищує музичне сприйняття.

     Музика для слухання буває вокальною та  інструментальною. Це можуть бути пісні виконані батьками, чи музичні твори у грамзапису, аудіо та відео записи. Для кращого запам”ятовування пісні чи музичного твору, можна асоціювати його з тим, що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому, що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню, насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

  Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки, палички, камінці, капронові пляшечки чи коробочки, які  наповнюють крупою, горохом, квасолею. Іграючи на такому інструменті, дитина покращує виконання пісні і  одержує велике задоволення.

      Хто з батьків не хоче, щоб дитина розвивалася якомога гармонійніше? Але що ми робимо для цього? Купуємо книжки, розвиваючі ігри... Дуже добре! Але, на жаль, більшість наших ініціатив, спрямованих на гармонійний розвиток дитини, мають прямо протилежний ефект: за допомогою різних інтелектуальних методик ми розвиваємо у малюка ліву півкулю мозку. А це суперечить природному розвитку дитини до 7-9 років: у нормі права півкуля головного мозку дитини має функціонувати більш активно, ніж ліва. 
Для гармонійного розвитку дитини музика необхідна! 

Поговоримо мовою фактів: 
Слово вченим Каліфорнійського університету: в 90-х роках минулого століття вони відкрили так званий Моцарт-ефект. Вчені з'ясували, що у дитини, яка щоденно слухає музику Моцарта протягом 10 хвилин, значно покращуються математичні здібності, підвищується уважність, розвивається пам'ять. 
Вчені Гарварду більше року спостерігали за розвитком 30 дітей, які регулярно займалися музикою. І з'ясували, що у дітей, які займалися на музичних інструментах протягом 15 місяців понад 2,5 години на тиждень, обсяг мозолистого тіла головного мозку збільшився на 25%. Мозок дітей, які не приділяли уваги музичним заняттям, за цей час жодних змін не зазнав. 

Мозолисте тіло координує роботу обох півкуль нашого мозку. Воно відповідає за швидкість обміну інформацією між ними. Вчені впевнені, що гра на музичних інструментах приносить радість дитині та стимулює розвиток. 
Вчені Британії: порівнявши результати дев'яти окремих досліджень, вчені дійшли висновку, що музика допомагає розвиватися недоношеним дітям. 
На думку англійських вчених, музика позитивно впливає на розвиток дітей, народжених раніше строку: вони стають спокійнішими, значно знижуються больові відчуття (частий післяпологовий синдром у недоношених дітей). Діти, які регулярно слухали музику, швидше набирали вагу, завдяки чому скорочувалася тривалість їх перебування в стаціонарі. 

Вчені з Університету Меріленда вважають, що прослуховування музики корисне для всіх людей без винятку, незалежно від віку. На їхню думку, музика дуже благотворно впливає на здоров'я серця та судин людини. 
Важливий нюанс: у всіх дослідженнях йшлося не про рок-музику, а переважно про класику (в переважній більшості випадків - про музику Моцарта).

Педагоги та дитячі психологи вважають: для гармонійного розвитку дитини необхідні методики, спрямовані на розвиток не лише лівої, а й правої півкулі! І кращого заняття, ніж музика, вигадати складно.